ДО СВІТАНКУ
МОРГАН РЕЙ
Нам час зостався до світанку, А далі кожний по своїм кутам. Не всі вірші зачитані на ганку, Не виліковний цей сердечний шрам. А нам зосталися лічені хвилини, Залишки щастя всередині нас. Знайти безцінні проблески людини, Щоб врятувати наші душі водночас. Відчути біль, що серце розвиває на шматки, В обіймах втрачених людей. Де відблиск втраченої сили висоти, Де пісню дзвінко заспіває соловей. 18.10.2017
2023-01-11 07:02:35
16
0
Інші вірші поета
ДИВОВИЖНИЙ МИР Якби не було б тебе ЛЮБОВ ПРОВОКАЦІЯ БОЛЮ СЛІДИ
Інші поети
Eleanor Rigby
@ouvrir_son_coeur
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1760
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1075