ФОРТЕЦЯ
МОРГАН РЕЙ
В моєму домі серед безлічі доріг, Серед пустель й садів квітучих, Твої обійми - це мій оберіг, Де гомін солов'їв співучих. Посеред скошеної трави, Де світло гріє променями сонця, Де всі твої незвідані сліди, Моя домівка - там де ти. Де пункт призначення любов, І зникли кляті координати  Де я дитиною пізнав любов, Де моїм сонцем була мати. Де тріск вогню в камінній ложі, Де запах свіжого борщу, Там де бабуся - друга мати, І радість бути поруч знов. Де ковдра - як міцна фортеця, Обійми - обладунки надміцні. Немає місця, та є люди - Які мені близькі.
2023-10-08 17:28:08
17
0
Інші вірші поета
БІЖУ ПИЛ МРІЙНИКИ ЗЕМНАЯ БЛАГОДАТЬ
Інші поети
Akah Moth
@AkahMothPurpleCarbone14
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
59
4
8145
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844