Ніжно
МОРГАН РЕЙ
Ми плакали, В обіймах чужих. Загублені, посеред тисячі доріг. Забуті ми, Відчути мало сил, Де були почуття — сірий пил. Ніжно так ніжно загинули В темній темряві, Ніжно так ніжно, кохати не змогли, Згоріли в вогні. Як плакали, Посеред сірих лиць, Серед вогню Ми були наче лід. Розтанули, Як сніг навесні, Залишились чекати до зими.
2019-02-10 17:13:17
33
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
МОРГАН РЕЙ
@Кровавый Джон , благодарю
Відповісти
2019-02-10 19:47:37
2
Кристоф О. Говард
Дуже чудовий вірш, романтично!❤😭
Відповісти
2020-01-10 17:37:54
2
МОРГАН РЕЙ
@Кристоф О. Говард , дякую
Відповісти
2020-01-10 17:38:21
1
Інші вірші поета
БІЛЯ СКРОНІ КУРОК Я ПАДАЮ УЛАМКИ ЛЮДЕЙ СЛОВА - ЦЕ ПОЦІЛУНКИ
Інші поети
San Ran
@SsRr
нnw αsω
@hnwasw14
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2380
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
848