СУЗІР'Я
Ми розсипані пилом сузір'я,
Ми волошки на полі безкраїм.
Одинокі ми в цьому світі,
Що жорстокий, без жодних правил.
Де любов піддається питанню,
На яке відповісти не в змозі,
І ці всі німі намагання -
Як хробак, що повзе по дорозі.
Віднайти в собі сили, наснагу,
І здолати самого себе.
Посадити квіти біля порогу,
Там моя душа проросте.
Не топчи її чуєш, не треба!
Вона й так ледве жива.
Адже всі свої сили й старання -
Присвятила тобі, до кінця.
01.10.2022
13
6