Tired

Mind frozen Heart broken Eyes swollen so hard for me to speak so hard for me to breath tired to eat tired to sleep you can't see through me you won't dare to ask me whether i'm sad or happy this is the way we always used to be never kissed me as your own daughter never huged me as a carring mother never asked what is wrong with me never known me as a person always treated me as the bad one i wonder what i ever done to you ? i'm tired so tired that i let no one see my tears falling i hate crying especially not in front of you cause if i do you start lecturing me instead of hugging me blaming me instead of comforting me you always tell me that you'll be good without me Fine pretend that i'm gone ... i'm already tired so tired that i wish one day i could forever dissapear ... 💔

2018-07-25 14:12:03

9

14

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (14)

كاســـــــــرة القيـــــــــود

@Moi you too 😉

Відповісти

2018-07-26 14:09:57

Подобається

joia_

£

Відповісти

2018-07-27 04:45:08

Подобається

joia_

https://surgebook.com/inesakarapetyan/poem/my-autumn

Відповісти

2018-07-28 06:46:23

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12532

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2881