Муза

Irine Muse

Коли вночі приходить не Морфей, А Муза Віддайся їй скоріше, Бо буде худо. Твори поки Вона тримає руки На твоїх плечах. Й шепоче вир ідей, потік зі слів. Пиши за нею без думок, Оцінок і страху. Тебе обрали, тож знайди сміливість - Проявись! Ділись зі світом своїм творінням Щедро й без зупину! За сумніви і втечу Карає Муза жорстко, Життям без радості та сенсу, В зневірі, бідності, хворобах. Людині дан потенціал творити - Тож користуйся! Мені тут пошепки сказали: "Твори або помри! Всі інші варіанти ти спалила! Своїм безрадісним буттям. Даю останній шанс - Рятуйся! Бо Доля вирішена - Наказ на підписі Творця! Єдина думка, дія поставить крапку! Та й усе - немає вороття!"

2023-05-15 20:42:20

1

0

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1054

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

1308