Муза
Коли вночі приходить не Морфей, А Муза Віддайся їй скоріше, Бо буде худо. Твори поки Вона тримає руки На твоїх плечах. Й шепоче вир ідей, потік зі слів. Пиши за нею без думок, Оцінок і страху. Тебе обрали, тож знайди сміливість - Проявись! Ділись зі світом своїм творінням Щедро й без зупину! За сумніви і втечу Карає Муза жорстко, Життям без радості та сенсу, В зневірі, бідності, хворобах. Людині дан потенціал творити - Тож користуйся! Мені тут пошепки сказали: "Твори або помри! Всі інші варіанти ти спалила! Своїм безрадісним буттям. Даю останній шанс - Рятуйся! Бо Доля вирішена - Наказ на підписі Творця! Єдина думка, дія поставить крапку! Та й усе - немає вороття!"
2023-05-15 20:42:20
1
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9729
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2030