Вірші
А може...
Коли погано на душі
Та серце карається від болю.
Знайди розраду у вині
Та відпусти себе на волю.
А може... Може зупинись,
Вдихни на повні груди,
Розкрий потенціал
Колись забутий...
3
0
247
Муза
Коли вночі приходить не Морфей,
А Муза
Віддайся їй скоріше,
Бо буде худо.
Твори поки Вона тримає руки
На твоїх плечах.
Й шепоче вир ідей, потік зі слів.
Пиши за нею без думок,
Оцінок і страху.
Тебе обрали, тож знайди сміливість -
Проявись!
Ділись зі світом своїм творінням
Щедро й без зупину!
За сумніви і втечу
Карає Муза жорстко,
Життям без радості та сенсу,
В зневірі, бідності, хворобах.
Людині дан потенціал творити -
Тож користуйся!
Мені тут пошепки сказали:
"Твори або помри!
Всі інші варіанти ти спалила!
Своїм безрадісним буттям.
Даю останній шанс -
Рятуйся!
Бо Доля вирішена -
Наказ на підписі Творця!
Єдина думка, дія поставить крапку!
Та й усе - немає вороття!"
1
0
246
На межі
Мені болить, щемить,
Волає голосно Душа.
Вона не знає, що за мить
Зупиниться її життя.
Торкається плечей чиясь рука.
Біль затихає.
- Скажіть година вже яка? -
Хтось пошепки питає.
Замахнувши сльози,
Шукаю у кармані телефон.
Нема -
Бо ж не дзвонити вийшла.
А хто питав!?
Навколо ні душі,
Лише від рук тепло на плечах...
Душа благає - зупинись!
- Ти не одна,
Проси про допомогу,
Втішать добрі люди -
Лагідно шепоче янгол
Та направляє до пера:
- Пиши, пиши, пиши!
Ти маєш врятувати світ
Від безнадії й втрати сенсів!
1
0
239
