مسابقة لمن يرغب

Kem Joker

واثقة بان هناك ملايين الكلمات التي ترغب بقولها لمن حولك وانت تجد الكتابة اسهل طرق لاخبارهم . . اعلن هنا عن وجود مسابقة كتابية لكم يا اعزائي اترغب بان تثبت نفسك ككاتب موهوب لمن حولك هذه احدى الطرق لذلك كل ما عليك فعله هو ان تسجل نفسك هنا لتشترك بهذه المسابقة وشرطنا الوحيد هو وان شوت لا ارغب بتحطيم امالكم لم اقرر عن اي موضوع ستكتبون لكن هناك معايير اخرى لاختيار ابداعك كفائز ... الان فقط سجل نفسك امامكم يومان لمن يرغب لن اهتم بالموضوع ان لم يتواجد من يشترك واخيرا سيتم الاعلان عن الحكام الاخرين والمعايير للمشاركة بعد فترة لا تبخل عنا بمشاركتك المسابقة فقط للمتعة فكلكم مبدعين هنا يا اعزائي

2018-09-09 20:19:47

10

20

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (20)

Kem Joker

@Angel اوك بالتوفيق فايتنغ

Відповісти

2018-09-09 21:41:03

1

Kem Joker

@Neekoo يور ويلكام

Відповісти

2018-09-09 21:41:16

1

Angel

@Kem Joker 💕💕💕

Відповісти

2018-09-09 21:42:08

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

13171

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5305