Bleu Amorphe
Nanala
Et je chantonne des histoires anciennes  Sous la pluie diluvienne Au beau milieu du village, De tout en haut de mon jeune âge J'ai déjà perdu la tête Et mon esprit le fête Au sommet du dépit que m'a posé la vie, Revoilà les miracles !  Après ma misérable débâcle  Qui clôtura le spectacle haï  De ma maigre mascarade, Cette envie de vivre Comme seule et unique camarade Voilà qu'elle me rend ivre !  Et je m'écroule comme la ruine que je suis Emportant avec moi les souvenirs du cerisier et ses fruits Dévoré par la peste et les malheurs  Dont le tronc pourri ne pouvait porter les pleurs Bleu Amorphe.  
2020-10-12 20:23:33
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Nanala
En un mot comme en cent : la déchéance d'une personne qui a eu affaire à ses propres illusions.
Відповісти
2020-10-27 13:57:13
Подобається
Інші вірші поета
Bleu d'Été Rouge Tulipe Le Lointain Bleue Idiote
Інші поети
_Maksym_
@_Maksym_
شفق
@sabrine
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6336
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5685