Rouge Tulipe
Nanala
Ainsi, nous vivons Comme des personnes normales Les personnes les plus banales Sous le même ciel que tout le monde Nous chantons une drôle de comptine Une petite idiotie qui nous passait par l'esprit Nous étions libres et heureux Et le vent qui nous sème Ne provient pas du nord Sous la même tendresse violente Nous courrons après le bonheur Et ainsi vient notre erreur De vivre comme tout le monde Comme tous les gens comme tous les chiens Nous tomberons dans la poussière Dans l'oubli dans la misère Nous serons comme tout le monde Un drôle d'air se joue là-bas Dans le café voisin Les tulipes fanent Nous chantons notre idiotie En cœur avec ceux Dont le vent s'est tût
2020-10-19 20:22:45
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Nanala
Le problème des personnages de ce poème, c'est qu'ils sont persuadés que la normalité, c'est de vivre malheureux.
Відповісти
2020-10-27 13:40:54
Подобається
Інші вірші поета
Rouge Serment Bleue Idiote Bleu Miracle Le Lointain
Інші поети
hudhaifah Siyad
@hudhaifah_siyad
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2122
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5933