Rouge Tulipe
Nanala
Ainsi, nous vivons Comme des personnes normales Les personnes les plus banales Sous le même ciel que tout le monde Nous chantons une drôle de comptine Une petite idiotie qui nous passait par l'esprit Nous étions libres et heureux Et le vent qui nous sème Ne provient pas du nord Sous la même tendresse violente Nous courrons après le bonheur Et ainsi vient notre erreur De vivre comme tout le monde Comme tous les gens comme tous les chiens Nous tomberons dans la poussière Dans l'oubli dans la misère Nous serons comme tout le monde Un drôle d'air se joue là-bas Dans le café voisin Les tulipes fanent Nous chantons notre idiotie En cœur avec ceux Dont le vent s'est tût
2020-10-19 20:22:45
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Nanala
Le problème des personnages de ce poème, c'est qu'ils sont persuadés que la normalité, c'est de vivre malheureux.
Відповісти
2020-10-27 13:40:54
Подобається
Інші вірші поета
Bleue Idiote Bleu Amorphe Le Lointain Bleu Mutique
Інші поети
Łahodnaja
@SomeMilkWithCoffee
Mari Bloodycake
@mari_bloodycake
Схожі вірші
Всі
Без вагань
МОРГАН РЕЙ
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8531
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12124