Rouge Tulipe
Nanala
Ainsi, nous vivons Comme des personnes normales Les personnes les plus banales Sous le même ciel que tout le monde Nous chantons une drôle de comptine Une petite idiotie qui nous passait par l'esprit Nous étions libres et heureux Et le vent qui nous sème Ne provient pas du nord Sous la même tendresse violente Nous courrons après le bonheur Et ainsi vient notre erreur De vivre comme tout le monde Comme tous les gens comme tous les chiens Nous tomberons dans la poussière Dans l'oubli dans la misère Nous serons comme tout le monde Un drôle d'air se joue là-bas Dans le café voisin Les tulipes fanent Nous chantons notre idiotie En cœur avec ceux Dont le vent s'est tût
2020-10-19 20:22:45
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Nanala
Le problème des personnages de ce poème, c'est qu'ils sont persuadés que la normalité, c'est de vivre malheureux.
Відповісти
2020-10-27 13:40:54
Подобається
Інші вірші поета
Bleu Amorphe Bleu Miracle Bleue Idiote Rouge Serment
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3266
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2362