.

Настасья Агапова

Я цілований болем. Зламаний без жалю. Знов розп'ятий лежу серед сотень собі подібних. Розкажи мені, чуєш, що знов не так? Молю. Поки світ ще не встиг розірватись. Хибно Співчувати до ляскоту у руках, переносити осінь як щось непритомно світле. Тільки дуже сміливі тримають небесний дах, інші падають вниз наче кулі, що ранять дрібно. Тільки варті життя розуміють що хоче смерть, коли крутить на пальцях натільний хрестик. Серед темних домівок розтрощених нею вщент, моє серцебиття неодмінно пестить Чийсь не звикший до тиші юнацький слух. Чиїсь стомлені очі, що місяць без сну та віри. Якщо десь є початок то, впевнений, я знайдусь серед вбитих пітьмою, нікчемних лірик.

2022-11-28 07:56:53

Інші вірші поета

Тиша Відчуття . Занадто неповний

Інші поети

Олег Шемчук (ОЛШ)

@Olsh

GRAFO

@grafo

Nana

@mingi

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15862

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2656