.
Я цілований болем. Зламаний без жалю. Знов розп'ятий лежу серед сотень собі подібних.
Розкажи мені, чуєш, що знов не так? Молю. Поки світ ще не встиг розірватись. Хибно
Співчувати до ляскоту у руках, переносити осінь як щось непритомно світле.
Тільки дуже сміливі тримають небесний дах, інші падають вниз наче кулі, що ранять дрібно.
Тільки варті життя розуміють що хоче смерть, коли крутить на пальцях натільний хрестик.
Серед темних домівок розтрощених нею вщент, моє серцебиття неодмінно пестить
Чийсь не звикший до тиші юнацький слух. Чиїсь стомлені очі, що місяць без сну та віри.
Якщо десь є початок то, впевнений, я знайдусь серед вбитих пітьмою, нікчемних лірик.
2022-11-28 07:56:53
3
0