Занадто неповний
Сподіваюсь, з тобою все добре. Я неначе зібрався. Та зовні дуже схожий на зоряний вечір. Ці сузір'я врізаються в плечі, відбивають на вдиху легені. Я неначе... Неначе скажений. Трохи сповнений, трохи розбитий. Рани схожі на зламані квіти. Під одежу заховане тіло, що колись твої руки схопили, стало надто ламким — порцеляна. Знов водночас тверезий та п'яний. Всі водночас, неначе та знову. Вже пів року, втрачаючи мову, сам тримаю цей смуток за горло. Я без тебе занадто неповний.
2022-09-29 20:29:20
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Kruhitka Dobro
Пронизує душу óбразами. Люблю такі твори
Відповісти
2022-10-19 21:41:13
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2497
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3222