Занадто неповний
Настасья Агапова
Сподіваюсь, з тобою все добре. Я неначе зібрався. Та зовні дуже схожий на зоряний вечір. Ці сузір'я врізаються в плечі, відбивають на вдиху легені. Я неначе... Неначе скажений. Трохи сповнений, трохи розбитий. Рани схожі на зламані квіти. Під одежу заховане тіло, що колись твої руки схопили, стало надто ламким — порцеляна. Знов водночас тверезий та п'яний. Всі водночас, неначе та знову. Вже пів року, втрачаючи мову, сам тримаю цей смуток за горло. Я без тебе занадто неповний.
2022-09-29 20:29:20
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Kruhitka Dobro
Пронизує душу óбразами. Люблю такі твори
Відповісти
2022-10-19 21:41:13
1
Інші вірші поета
Тиша .... . ....
Інші поети
Женя Закарян
@Evgenia_zakaryan
Vinay Deshlahare
@avin_rafael
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1568
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8718