Кохання чи божевілля?
Я відчуваю як ти дихаєш ,відчуваю як смієшся Обіймаю і цілую а ти лиш віддаляєшся Коли ти зі мною я розцвітаю немов дерево сакури . Постійно споглядаєш на мою красу і говориш , що ніколи не покинеш . Говориш я найкраща, загадкова ,мов промінчик для твоєї душі. Та лиш дізнаєшся про мене і покинеш Знову я зів'яну і потону в сльозах розпачу. А ти глузливо запитаєш:"Тобі боляче?" Я не хочу робити собі боляче Говорячи ні . Я знову не відчую цих почуттів до тебе . Я збожеволію  та не віддамся почуттям
2021-11-02 17:15:14
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12140
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1825