Кохання чи божевілля?
Я відчуваю як ти дихаєш ,відчуваю як смієшся Обіймаю і цілую а ти лиш віддаляєшся Коли ти зі мною я розцвітаю немов дерево сакури . Постійно споглядаєш на мою красу і говориш , що ніколи не покинеш . Говориш я найкраща, загадкова ,мов промінчик для твоєї душі. Та лиш дізнаєшся про мене і покинеш Знову я зів'яну і потону в сльозах розпачу. А ти глузливо запитаєш:"Тобі боляче?" Я не хочу робити собі боляче Говорячи ні . Я знову не відчую цих почуттів до тебе . Я збожеволію  та не віддамся почуттям
2021-11-02 17:15:14
4
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4317
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13514