Кохання чи божевілля?
Я відчуваю як ти дихаєш ,відчуваю як смієшся Обіймаю і цілую а ти лиш віддаляєшся Коли ти зі мною я розцвітаю немов дерево сакури . Постійно споглядаєш на мою красу і говориш , що ніколи не покинеш . Говориш я найкраща, загадкова ,мов промінчик для твоєї душі. Та лиш дізнаєшся про мене і покинеш Знову я зів'яну і потону в сльозах розпачу. А ти глузливо запитаєш:"Тобі боляче?" Я не хочу робити собі боляче Говорячи ні . Я знову не відчую цих почуттів до тебе . Я збожеволію  та не віддамся почуттям
2021-11-02 17:15:14
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2492
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1961