Осінь
Здається,вже згоріла, чи прогоріла? Буду певна,що винна тільки осінь. Вона додала іншим сил,лише мені - Відправила ніжніші сльози. Я винувата, чи провинилась? Скільки ще очікувати на твої слова Вони гіркіші за чужу утіху - Та вони мене потайки вбивають. Доволі я скалічена думками... Мовчу,щоб не змогли мене почути. За твою відвагу, виявлені грамоти, Але я - твоя протилежність! Не чекаю на чудес, відмовляю собі, І в очах зберігаю твій погляд. Чи це втіха, чи ніжність смертельна? На світі ніхто ще не вміє кохати. Наталія Чорей 26.10.2021 р
2021-11-01 15:46:52
2
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1643
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4259