Осінь

Наталія Чорей

Здається,вже згоріла, чи прогоріла? Буду певна,що винна тільки осінь. Вона додала іншим сил,лише мені - Відправила ніжніші сльози. Я винувата, чи провинилась? Скільки ще очікувати на твої слова Вони гіркіші за чужу утіху - Та вони мене потайки вбивають. Доволі я скалічена думками... Мовчу,щоб не змогли мене почути. За твою відвагу, виявлені грамоти, Але я - твоя протилежність! Не чекаю на чудес, відмовляю собі, І в очах зберігаю твій погляд. Чи це втіха, чи ніжність смертельна? На світі ніхто ще не вміє кохати. Наталія Чорей 26.10.2021 р

01.11.2021

Інші вірші поета

Демон Пробач,що не я Врятуй мене дотиками

Інші поети

ЕЛЕНА

@Elastar

Тимка

@pro_risovanie_s_timkoy

I_am_not_star

@I_am_not_star

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1193

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5570