Осінь

Наталія Чорей

Здається,вже згоріла, чи прогоріла? Буду певна,що винна тільки осінь. Вона додала іншим сил,лише мені - Відправила ніжніші сльози. Я винувата, чи провинилась? Скільки ще очікувати на твої слова Вони гіркіші за чужу утіху - Та вони мене потайки вбивають. Доволі я скалічена думками... Мовчу,щоб не змогли мене почути. За твою відвагу, виявлені грамоти, Але я - твоя протилежність! Не чекаю на чудес, відмовляю собі, І в очах зберігаю твій погляд. Чи це втіха, чи ніжність смертельна? На світі ніхто ще не вміє кохати. Наталія Чорей 26.10.2021 р

2021-11-01 15:46:52

Інші вірші поета

Демон Врятуй мене дотиками Пробач,що не я

Інші поети

Иван Пчельников

@jjars

Julia K

@yy_mistress

Ambre Stievenart

@Ambre_1506_

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

3753

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2730