Демон
Ти виявляється проник в моє тіло, І чуєш мій крик душі. Але ти демон... Загубив свої крила. Навіщо серце ти охоплюєш,скажи? Літати любиш без думок й пориву - Але не знаєш падати в прорив. Не відчуваєш своє горе і надії І не очікуєш той поділ самоти. Не знаєш як тут бути, що зробити, Куди тікати, а куди пливти? Ти демон! Ось твоє прохання, Але не справжній. З копії зняли. Чудово знаєш, як це жити до останку, Ночами тихими читати про зірки. Мене ти любиш? Знаю. Пробачаю. Але прошу, не згадуй уві сні. Твоїм же серцем гратися не стану, Кохати до нестями - не про нас. І всі розмови наші стали тайні, Нехай цей місяць забере усе від нас.
2021-08-29 00:35:56
2
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3086
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2490