...
Вермут на столі Легкий присмак малої дози, Нікотин у твоїх руках І по тілу , по венах Що це? Відчуття якісь не зручні, І в очах ніби все звичайне. Та є зміни, вони незначні І таких не буває від чаю. За вікном щебечуть солов'ї А ти в перше спробував себе вбити Ну а що, це все алкоголь Ще й не кинув ніяк палити. Що задумався,не припиняй Не ламай свій характер ,корися! І здоров'я своє ти тепер Вже не зможеш назад відновити. І в легенях твоїх вита яд, Проникає до самого мозку А в кімнаті лише білий дим І на цей раз нажаль не від воску. І не свічка в кімнаті горить Самогубство, згасає життя Ти повільно вбиваєш себе І говориш що доля така.
2019-08-28 09:48:49
9
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2436
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3192