...
Вермут на столі Легкий присмак малої дози, Нікотин у твоїх руках І по тілу , по венах Що це? Відчуття якісь не зручні, І в очах ніби все звичайне. Та є зміни, вони незначні І таких не буває від чаю. За вікном щебечуть солов'ї А ти в перше спробував себе вбити Ну а що, це все алкоголь Ще й не кинув ніяк палити. Що задумався,не припиняй Не ламай свій характер ,корися! І здоров'я своє ти тепер Вже не зможеш назад відновити. І в легенях твоїх вита яд, Проникає до самого мозку А в кімнаті лише білий дим І на цей раз нажаль не від воску. І не свічка в кімнаті горить Самогубство, згасає життя Ти повільно вбиваєш себе І говориш що доля така.
2019-08-28 09:48:49
9
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3940
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13120