...
Вермут на столі Легкий присмак малої дози, Нікотин у твоїх руках І по тілу , по венах Що це? Відчуття якісь не зручні, І в очах ніби все звичайне. Та є зміни, вони незначні І таких не буває від чаю. За вікном щебечуть солов'ї А ти в перше спробував себе вбити Ну а що, це все алкоголь Ще й не кинув ніяк палити. Що задумався,не припиняй Не ламай свій характер ,корися! І здоров'я своє ти тепер Вже не зможеш назад відновити. І в легенях твоїх вита яд, Проникає до самого мозку А в кімнаті лише білий дим І на цей раз нажаль не від воску. І не свічка в кімнаті горить Самогубство, згасає життя Ти повільно вбиваєш себе І говориш що доля така.
2019-08-28 09:48:49
9
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2829
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1924