...
Вермут на столі Легкий присмак малої дози, Нікотин у твоїх руках І по тілу , по венах Що це? Відчуття якісь не зручні, І в очах ніби все звичайне. Та є зміни, вони незначні І таких не буває від чаю. За вікном щебечуть солов'ї А ти в перше спробував себе вбити Ну а що, це все алкоголь Ще й не кинув ніяк палити. Що задумався,не припиняй Не ламай свій характер ,корися! І здоров'я своє ти тепер Вже не зможеш назад відновити. І в легенях твоїх вита яд, Проникає до самого мозку А в кімнаті лише білий дим І на цей раз нажаль не від воску. І не свічка в кімнаті горить Самогубство, згасає життя Ти повільно вбиваєш себе І говориш що доля така.
2019-08-28 09:48:49
9
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4780
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1798