Плащ
Nika_Antonni
Твої очі - як лабіринт, Що так легко в них заблукати І табличку з надписом "ВИХІД" Ти зумів вчасно забрати. Я гуляла завжди під дощем, Ти так часто на це ображався, І хотів стати для мене плащем, І від грому страшного сховати. Я любила присмак вина Тебе завжди це хвилювало, Я п'яніла від тебе сповна Мені так тебе бракувало. Твої губи , як нікотин... Що завжди мені було мало... І потреба в тобі росла, І без тебе так сумно ставало. А кохання в душі прокидалось, І чекали було вже нестерпно, Але так й не зуміла зізнатись Тільки дим випускала у небо. Кожну думку ловила про тебе , Не зуміла від них звільнитись Та байдужу із себе вдавала, Тільки б знову в душі не розбитись. А ти знаєш, я справді кохала, Не вдавала, і ролей не грала, Я в обіймах твоїх тонула, І вночі на тебе чекала. І гуляючи під дощем, Добре знала, почнеш ображатись. Ти лиш став для мене плащем, Під яким так любила ховатись.
2019-09-12 17:38:13
6
0
Інші вірші поета
... ... ... Пристрасть
Інші поети
Blue Sky
@sekayo
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5276
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2728