Повністю
Weronika Nikulina
Роздягай в думках мене повністю, Оголюй частинки моєї душі, Знедолений власною совістю, Стоїш на створеній мною межі. Земля під ногами ходячи, Не струшує пил земний. А сенсу в житті не знаходячи, Поринув думок у вир. Ти дивишся глибше ніж думаєш. І стримуєш мій порив. Ти часто мене лякаєш. Ти - мій нервовий зрив. Сьогодні я - психлікарня. Сьогодні я пацієнт. Душа моя самодостатня, Прихистку твого клієнт. Мовчати, нічо' не кажучи. Снувати, назад - вперед... Себе на увазі маючи, Я муза. Я твій поет.
2018-05-17 21:44:29
12
0
Інші вірші поета
Те саме Доля Митець Знак питання
Інші поети
Clary Lorraine
@clarylorraine
Veronica_Kovalenko
@veronika_kovalenko
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5669
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13212