Не я
Weronika Nikulina
І я би залізла на потяг, Й собі поїхала б в даль... Вже ж дякую дуже, друзі, за це життя не дадуть медаль. Привітними стали душі, вже зовсім чужих людей. І думать думки не мушу. Вже ж надто багато ідей. Скляними бувають вікна, І, іноді почуття. Мої думки вже не квіти, Зрошені небуттям. І пишучи казку мішану, всім не байдужим серцям, Не бачу я сенсу більшого, ніж ділитись з людьми життям.
2018-05-15 15:51:35
14
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Weronika Nikulina
кожен раз, як коментуєш моє, я вже боюсь за помилки😅 Дякую💜
Відповісти
2018-05-15 15:53:33
Подобається
Lana
Не зупиняйся Ти крута
Відповісти
2018-05-16 08:16:14
1
Weronika Nikulina
@Lana Дякую дуже, твої слова мені стимул💜
Відповісти
2018-05-16 08:23:44
Подобається
Інші вірші поета
Notre Dame Не втрачай Пан Про фізику, Фрейда і Ньютона
Інші поети
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Твоя NATALI
@sunny_princess
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16350
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2171