Знайди мене
Weronika Nikulina
Я ховаюсь десь поміж хмарами, у районі чужого погляду, Між містами, будинками, храмами, Розкидаюся між безоднями. Ти в думках, у скринях коштовностей, У словах, звуках над водоспадами. Тихо тихо ховаєш за обрієм, Й не знаходиш того, чого мало так. Час зникає піском між пальцями, Забирає секунди пам'яті. Та, ми виявились блукальцями, І на жаль, вже немов би прокляті. Виявляється, що хвилини ті, То вони ~ неймовірне, шалене. Коли мало було мене, ще тоді, То шукай. І знайди мене.
2018-11-16 18:40:20
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Weronika Nikulina
@Євген Піпусь 💚💜
Відповісти
2018-11-16 18:51:29
Подобається
Стренжер
".. Час зникає піском між пальцями, забирає секунди пам'яті.." - надзвичайно сподобалось👍💞
Відповісти
2018-11-16 18:53:32
1
Weronika Nikulina
@Стренжер дякую 💕
Відповісти
2018-11-16 18:54:23
1
Інші вірші поета
Не втрачай Таке щось дуже особисте Митець В пам'ять про героїв
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3194
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10965