Запалюй

Weronika Nikulina

Запалюй вже швидше вогнище, Мені не сила чекати. Межа між бажанням і совістю, Її доведеться шукати. Руде волосся як промені, Засліплюють глузд здоровий, Затягуй сильніше ремені, Пали вже, якщо готовий. Скінчилася запальничка, дістань сірники з кишені, А може, стрільнеш з пістолета? Давно вже стала мішенню? Найтихше, коротке слово, змогло мене знищити, вбити. Злощасна, коротка змова, А змушує жити й любити. Не жарти то, й не знущання, Ти дивишся і не бачиш. Згораючи від кохання, Полум'я гасиш, бо плачеш.

2018-11-13 19:36:52

7

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Weronika Nikulina

@Vlad Hazda то, мені вдалося?

Відповісти

2018-11-13 20:13:08

1

Vlad Hazda

@Weronika Nikulina можливо)

Відповісти

2018-11-13 20:15:26

1

Emma

Дуже мітко і вдало . Мені дуже зайшло і залишилося. . .

Відповісти

2018-11-15 21:49:52

1

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4634

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5606