Запалюй

Weronika Nikulina

Запалюй вже швидше вогнище, Мені не сила чекати. Межа між бажанням і совістю, Її доведеться шукати. Руде волосся як промені, Засліплюють глузд здоровий, Затягуй сильніше ремені, Пали вже, якщо готовий. Скінчилася запальничка, дістань сірники з кишені, А може, стрільнеш з пістолета? Давно вже стала мішенню? Найтихше, коротке слово, змогло мене знищити, вбити. Злощасна, коротка змова, А змушує жити й любити. Не жарти то, й не знущання, Ти дивишся і не бачиш. Згораючи від кохання, Полум'я гасиш, бо плачеш.

2018-11-13 19:36:52

7

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Weronika Nikulina

@Vlad Hazda то, мені вдалося?

Відповісти

2018-11-13 20:13:08

1

Vlad Hazda

@Weronika Nikulina можливо)

Відповісти

2018-11-13 20:15:26

1

Emma

Дуже мітко і вдало . Мені дуже зайшло і залишилося. . .

Відповісти

2018-11-15 21:49:52

1

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4900

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3414