Запалюй
Запалюй вже швидше вогнище, Мені не сила чекати. Межа між бажанням і совістю, Її доведеться шукати. Руде волосся як промені, Засліплюють глузд здоровий, Затягуй сильніше ремені, Пали вже, якщо готовий. Скінчилася запальничка, дістань сірники з кишені, А може, стрільнеш з пістолета? Давно вже стала мішенню? Найтихше, коротке слово, змогло мене знищити, вбити. Злощасна, коротка змова, А змушує жити й любити. Не жарти то, й не знущання, Ти дивишся і не бачиш. Згораючи від кохання, Полум'я гасиш, бо плачеш.
2018-11-13 19:36:52
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Weronika Nikulina
@Vlad Hazda то, мені вдалося?
Відповісти
2018-11-13 20:13:08
1
Vlad Hazda
@Weronika Nikulina можливо)
Відповісти
2018-11-13 20:15:26
1
Emma
Дуже мітко і вдало . Мені дуже зайшло і залишилося. . .
Відповісти
2018-11-15 21:49:52
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3717
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2037