Запалюй
Weronika Nikulina
Запалюй вже швидше вогнище, Мені не сила чекати. Межа між бажанням і совістю, Її доведеться шукати. Руде волосся як промені, Засліплюють глузд здоровий, Затягуй сильніше ремені, Пали вже, якщо готовий. Скінчилася запальничка, дістань сірники з кишені, А може, стрільнеш з пістолета? Давно вже стала мішенню? Найтихше, коротке слово, змогло мене знищити, вбити. Злощасна, коротка змова, А змушує жити й любити. Не жарти то, й не знущання, Ти дивишся і не бачиш. Згораючи від кохання, Полум'я гасиш, бо плачеш.
2018-11-13 19:36:52
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Weronika Nikulina
@Vlad Hazda то, мені вдалося?
Відповісти
2018-11-13 20:13:08
1
Vlad Hazda
@Weronika Nikulina можливо)
Відповісти
2018-11-13 20:15:26
1
Emma
Дуже мітко і вдало . Мені дуже зайшло і залишилося. . .
Відповісти
2018-11-15 21:49:52
1
Інші вірші поета
Папероїди Не втрачай #FreeSentsov Повністю
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3090
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10151