Запалюй

Weronika Nikulina

Запалюй вже швидше вогнище, Мені не сила чекати. Межа між бажанням і совістю, Її доведеться шукати. Руде волосся як промені, Засліплюють глузд здоровий, Затягуй сильніше ремені, Пали вже, якщо готовий. Скінчилася запальничка, дістань сірники з кишені, А може, стрільнеш з пістолета? Давно вже стала мішенню? Найтихше, коротке слово, змогло мене знищити, вбити. Злощасна, коротка змова, А змушує жити й любити. Не жарти то, й не знущання, Ти дивишся і не бачиш. Згораючи від кохання, Полум'я гасиш, бо плачеш.

2018-11-13 19:36:52

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Weronika Nikulina

@Vlad Hazda то, мені вдалося?

Відповісти

2018-11-13 20:13:08

Vlad Hazda

@Weronika Nikulina можливо)

Відповісти

2018-11-13 20:15:26

Emma

Дуже мітко і вдало . Мені дуже зайшло і залишилося. . .

Відповісти

2018-11-15 21:49:52

Інші вірші поета

Не я Notre Dame Знак питання Нічого нового, знову про тебе

Інші поети

Princess Girl

@Princess_life

Ally San

@allysan1210

Nala

@anuton

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

2650

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

1620