Вихід
Weronika Nikulina
Вона танцюючи пролила на себе каву І діалоги в її оживали листах, Вона була такою як ми, такою самою. Та як виходила з свого світу, її окутував страх. І сходячи з розуму стрибала по сходах зліплених. З думок, слів, подій прикрашених. Вона була як сніг - білою білою. Була як картина, та фарби розмазані. Немов би птахом злітала дахами, дивлячись в очі небу вогнистому. Її думками володів прибабаханий, Її думки віддані безмежжю іскристому. І спадає з плеча кофтина, що була їй панцерем ніжним. І ранок стає холодним. Босі ноги чують холод перила мосту засніженого.
2018-05-05 11:14:38
14
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Weronika Nikulina
а як правильно?)
Відповісти
2018-05-05 11:25:01
Подобається
Weronika Nikulina
дякую)
Відповісти
2018-05-05 11:28:06
Подобається
Weronika Nikulina
воно то так, але Т9 ніхто не відміняв 😓 Дякую, надалі буду уважнішою) ☺️
Відповісти
2018-05-05 11:36:05
Подобається
Інші вірші поета
Доля Вимучений автор Без нього - ніяк. Notre Dame
Інші поети
Де Лайт
@fosfadok
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3347
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3198