Фарбами
Ти потрібен мені як небо, А без неба я не жива. Я померла богиня Геба Попіл хвиль на твоїх губах. І моїми віршами сказано, те, як сильно тебе люблю. Я хворію напевно сказом, Певно, скоро прихід зловлю. І думками моїми думано, і про колір твоїх очей. Я багато чого придумала. Зрозумівши не мало речей. І сьогодні в петлі стоячи. Бачу світло і свій тоннель. І я завжди про тебе думала, Я та фарба, в картині пастель.
2018-05-14 17:57:53
15
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Weronika Nikulina
реально, дякую. Я старалась. 💜
Відповісти
2018-05-14 18:03:16
Подобається
Weronika Nikulina
спасибо, действительно очень приятно😘☺️
Відповісти
2018-05-14 18:44:17
Подобається
Weronika Nikulina
можешь в личку скинуть идею стиха и первоначальную рифму
Відповісти
2018-05-14 19:10:48
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1238
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1368