Небокрай
Михаил Петровский
Небокрай. Палав вечірній небокрай. А ми сиділи біля річки. Душа просилась вперто в рай. Та тіло не пускало грішне. Не буду я казать казок. Обіцянками сипать досить. Романтику серед зірок. Ти вже давно пізнала досі...
2020-01-05 13:40:14
2
0
Інші вірші поета
Я живу... Доня Карпати Едем.
Інші поети
Butterfly
@_butterfly
Creatore di poesie
@Creatoredipoesie
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4153
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4538