Небокрай

Михаил Петровский

Небокрай. Палав вечірній небокрай. А ми сиділи біля річки. Душа просилась вперто в рай. Та тіло не пускало грішне. Не буду я казать казок. Обіцянками сипать досить. Романтику серед зірок. Ти вже давно пізнала досі...

2020-01-05 13:40:14

Інші вірші поета

Переміни Мандри. Червоні ягоди Незнайомка

Інші поети

Solo Frau

@frausolo

Gloria Jason

@GloriaJason69

Ася Громова

@asii

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13211

Крапка

Ай

Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.

4080