Незнайомка
Михаил Петровский
Незнайомка. Коли небудь,дійду до краю. Знайду ту втраченну любов. Яку я зовсім ще не знаю. Але шукаю,знов і знов. У глибинні всіх сентиментів. Я відчуваю,ти десь тут. Як та мозаїка з фрагментів. Чи у коня міцний хомут. Мені в обличя свище вітер. Снігом засліплює зима. Я обійшов уже півсвіту. Але тебе нігде нема. Я знаю буде це не скоро. Але я втомленний в шляху. Шукаю зовсім невідоме. І невідомо чи знайду. Моя чарівна незнайомка. Ти може знаєш,може ні. Як від кохання серце стогне. І часом важко на душі...
2020-01-05 13:26:51
0
0
Інші вірші поета
Морська ідилія Завдання. Карпати Небокрай
Інші поети
Solo Frau
@frausolo
Sarang Luxeu
@sarang_luxeu
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2390
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2900