Незнайомка
Незнайомка. Коли небудь,дійду до краю. Знайду ту втраченну любов. Яку я зовсім ще не знаю. Але шукаю,знов і знов. У глибинні всіх сентиментів. Я відчуваю,ти десь тут. Як та мозаїка з фрагментів. Чи у коня міцний хомут. Мені в обличя свище вітер. Снігом засліплює зима. Я обійшов уже півсвіту. Але тебе нігде нема. Я знаю буде це не скоро. Але я втомленний в шляху. Шукаю зовсім невідоме. І невідомо чи знайду. Моя чарівна незнайомка. Ти може знаєш,може ні. Як від кохання серце стогне. І часом важко на душі...
2020-01-05 13:26:51
0
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3970
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2671