Дві ріки

Михаил Петровский

Дві ріки зітканні з думок. плинуть у мозку мов комети. Одна веде до щастя і зірок. Друга ж веде до пекла. Дві стрічки вплетені в вінок. Біла і червона. Одна немов кульбаби сок. Інша,кров солона. Два вектори нашого життя. Два напрямки різного гатунку. У кожного дорога йде своя. Від одержимості,до порятунку...

2020-01-05 13:03:37

Інші вірші поета

Повіки. Карпати Совість. Червоні ягоди

Інші поети

Asker Nerys

@Asker_Nerys

GannMorgana

@GannMorgana

Сергій

@sushko18

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1845

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1845