Совість.

Михаил Петровский

Совість. Лунає біль задавненний. Під ребрами пече. Лікують совість правдою. Сльозою від очей. Лікують совість мукою. Стражданнями в ночі. Безногою,безрукою. Краплиною душі. Лікують совість церквою. І щирим каяттям. Між живими й мертвими. Між смертю і життям. Лікують совість відчаєм. Розпеченним вогнем. Словами завжди вічними. Оголенним мечем. Лікують совість совістью. Якщо вона ще є. Якщо не зникла повністью. І хоч трішечки жиє...

2020-01-05 13:05:44

Інші вірші поета

Небокрай Суворість Переміни Над прірвою

Інші поети

Воланд Дарсі

@nikita_rastorguev

MaggieB

@MaggieB

Momen ali

@momen_ali

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2761

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2159