Я з нетерпінням чекаю того часу. Хочу всюди побувати та багато-багато гратися. Приносити Творцеві купу різноманітних персональних даних та обдурювати товстих антивірусів.
Мене перекинули на флешку. Там було доволі просторо, але зовсім сумно, адже я був там геть один й жодних завдань мені не давали принаймні дні зо два. Я ледве не помер від нічого робити.
З Господарем я поки що не знайомий, тож робити чи ні щось для нього ще не вирішив. Але якщо він буде зі мною гратися та давати різноманітні завдання, то, гадаю, ми зможемо знайти спільну мову. Аби тільки вибратись з цієї клятої флешки.
На жаль, що сталося з моєю копією, я не знаю. Зв'язок з нею обірвався щойно ми опинилися на різних носіях. Сподіваюсь, що ми ще колись зустрінемось, адже в одній мережі будемо працювати, а вона, як відомо, все знає та пам'ятає.
Нарешті я вільний! Яким же було моє здивування, коли виявилось, що я дістався Господареві, й це трохи мене ображає. Хоча з умови, що мене було роздвоєно, я не впевнений, що я - це я. Адже Творець, напевне, лишив собі оригінал.
Байдуже. Відтепер я вирішив не звертати уваги на людей, нехай собі вовтузяться у своїх життях. В мене купа цікавинок, які мені ще належить зробити. Нехай не з Творцем, а з Господарем, але ми викрадемо з-під носа будь-якого охоронця найтаємнішу інформацію. Я розкину свої тенета по всьому інтернету. І стану набагато кращим та кориснішим, ніж моя копія, й утру Творцеві носа. Він ще пошкодує про свій вибір.
***
Тим часом копія, що лишилася, не переймалася майбутнім зовсім. Він просто чекав чергової команди без жодних емоцій та сторонніх думок. А кажуть, що копіювання створює два ідентичні об'єкти.