ПТАХ..
Мій ПТАХ повільно злітає у небо, Летить та сам не знає куди. У нього просто божевільна потреба: Від усіх подалі втекти. У мого птаха є невеличка МРІЯ, Щоб про нього забули усі. Він уже втратив свої надії, Й такі ніжні, маленькі "ПІСНІ".
2021-10-24 18:50:40
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Ольга Шкатула-Дрозд
@Роман Тихий схожий стан до того, який описаний у вірші, був у мене в кінці літа. Зараз все набагато краще) а взагалі, вірш був написаний для інтерактиву, який я вчора проводила на своїй сторінці в інстаграм😀
Відповісти
2021-10-24 19:12:08
Подобається
Роман Тихий
@Ольга Шкатула-Дрозд Радий, що у Птаха вже все набагато краще. Побажаю Вам нових надій і пісень.
Відповісти
2021-10-24 19:45:18
1
Ольга Шкатула-Дрозд
@Роман Тихий щиро дякую ❤️
Відповісти
2021-10-24 19:46:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3612
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8542