ПТАХ..
Ольга Шкатула-Дрозд
Мій ПТАХ повільно злітає у небо, Летить та сам не знає куди. У нього просто божевільна потреба: Від усіх подалі втекти. У мого птаха є невеличка МРІЯ, Щоб про нього забули усі. Він уже втратив свої надії, Й такі ніжні, маленькі "ПІСНІ".
2021-10-24 18:50:40
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Ольга Шкатула-Дрозд
@Роман Тихий схожий стан до того, який описаний у вірші, був у мене в кінці літа. Зараз все набагато краще) а взагалі, вірш був написаний для інтерактиву, який я вчора проводила на своїй сторінці в інстаграм😀
Відповісти
2021-10-24 19:12:08
Подобається
Роман Тихий
@Ольга Шкатула-Дрозд Радий, що у Птаха вже все набагато краще. Побажаю Вам нових надій і пісень.
Відповісти
2021-10-24 19:45:18
1
Ольга Шкатула-Дрозд
@Роман Тихий щиро дякую ❤️
Відповісти
2021-10-24 19:46:22
Подобається
Інші вірші поета
ДУША ... Мафія КВІТИ У ВОЛОССІ
Інші поети
Ляна
@Lyana_kob
John Sarah
@Watiri
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5355
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12180