Elemental
Palak Verma
I'm diving into the deepest depths of my sadness, Swimming into the ocean of sufferance Which, at the same time, suffocates me And I feel like something's missing, Like something was supposed To be with me but isn't. My feets are grounded to earth And I'm going into its deepest depths. I surrender in the soil around me Thinking about what's growing inside of me. My life feels like it is, in fact, a touché At one point I'm broken, the next, I'm okay. I'm high up in the clouds, it is a dreamy day But my life isn't a fairy-tale, I'm blinded by flakes and ice crystals They taught me how the wind blows In different directions as if I wasn't sure Whether my sadness was a petrichor. My body is surrounded by flames And it feels like my soul is on fire. Something's burning within me From a very long time, And I see everything around me Turning into the elemental vile.
2020-06-25 18:17:55
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Girly M
Amazing 💯
Відповісти
2020-06-27 06:04:26
1
Palak Verma
@ Girly M thank you!!❤️
Відповісти
2020-06-27 09:35:56
Подобається
Girly M
@Palak Verma you welcome
Відповісти
2020-06-27 11:30:40
1
Інші вірші поета
LIFE Fire Dance Taken... by You? Today
Інші поети
Лео Лея
@lesya_yurp
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16917
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6056