Elemental
I'm diving into the deepest depths of my sadness, Swimming into the ocean of sufferance Which, at the same time, suffocates me And I feel like something's missing, Like something was supposed To be with me but isn't. My feets are grounded to earth And I'm going into its deepest depths. I surrender in the soil around me Thinking about what's growing inside of me. My life feels like it is, in fact, a touché At one point I'm broken, the next, I'm okay. I'm high up in the clouds, it is a dreamy day But my life isn't a fairy-tale, I'm blinded by flakes and ice crystals They taught me how the wind blows In different directions as if I wasn't sure Whether my sadness was a petrichor. My body is surrounded by flames And it feels like my soul is on fire. Something's burning within me From a very long time, And I see everything around me Turning into the elemental vile.
2020-06-25 18:17:55
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Girly M
Amazing 💯
Відповісти
2020-06-27 06:04:26
1
Palak Verma
@ Girly M thank you!!❤️
Відповісти
2020-06-27 09:35:56
Подобається
Girly M
@Palak Verma you welcome
Відповісти
2020-06-27 11:30:40
1
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1929
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7504