Free Like A Bird
In the end, I go away, Fly to the heavens above, With one wish in my heart, "What if I lived outside my cage?" My cage of thoughts, my golden cage, So beautiful it was, I'd hardly went outside, Everyone around me, became my life, They'll surround me, with my expectations high. But this cage doesn't let me fly, I was trapped in my own mind, Yes, we need to think before doing things, But too much thinking is not so good. What I got from the cage? Nothing, Yeah, it made me a poet, but made me sad too, As I felt too much, than I was meant to, Made me happy as well, it was a golden cage perhaps. But all of this was not good, but now that I'm free, I can spread my wings, as I leave my golden cage And all of a sudden, I feel a sense of freedom, Now that I've realized, a golden cage is still just a cage...
2018-10-15 11:28:42
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
alvahmara
I love actually all of your poems and songs and I don't know what words to comment them all
Відповісти
2019-02-08 10:58:51
1
Palak Verma
@alvahmara thank you so much, it means a lot to me. You've read and liked every single poem of mine, I think that's more than enough... 💖😊
Відповісти
2019-02-10 04:35:18
1
alvahmara
Well its worth it
Відповісти
2019-02-10 12:46:31
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3918
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4631