Second Chance (song)
Palak Verma
One day, I lost love... and then I, gave it up One day, my heart cuts... and then I, sewed it up One day, you were calling... and should I, pick it up? I wish... I knew... I knew... And if it all gets wrong; I know I'll be strong So strong! I will be.... I know... So don't stand right here.... next to me, for a second chance, All the love that we made, can't exist... for a second chance, You'll wish... I could... give you time, for a second chance... You'll wish... I know.... I knowwwwww........!!!!! All the time that we had, isn't made, for a second chance!! All the love that we made, can't exist... for a second chance, So go on and on and on... and you'll see One day, I lost love... and then I, gave it up One day, my heart cuts... and then I, sewed it up One day, you were calling... and should I, pick it up? Noooooooooo... And I know, I know I'll be strong enough...
2019-02-20 04:27:31
5
0
Інші вірші поета
Colors It's 'You' I'm unable Broken Mirrors
Інші поети
Lucian J. Sources
@lucianj_sources
B I
@boredintrovert
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5253
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12430