Vessel of Pain

Palak Verma

Fill in me the lasts of your day And get a beautiful jar of paints Kill me with your heart supreme And tell me how am I so lame. This vessel of pain goes on, And never ends until dawn. Then it begins all again So full of shame and hatred It's pain and all sadness Filled in me with recklessness I think now I understand What everything was all about And the day ends once again, And I have no one to talk to To empty my vessel of pain Oh and they say It's such a shame... But it's all mine So let me carry it, After all I'm just insane...

2020-05-25 05:20:56

Інші вірші поета

An Hour Ago Galaxy Youngsters Love

Інші поети

Plume Akwmarine

@plume_akwmarine

Nespassion

@Nespassion

Mateo Torres

@mateo_adrian

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16680

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2319