Colère désespérée
Mémé Paradoxx
Je sentais la souffrance, la tristesse et le désespoir arriver sourdement. Assise, bouleversée, sur le lit, tenant encore la main d'oncle Kern, j'hurlais dans ma tête. Il était mort. Mort ! C'est bon, elle arrivait, elle était là, la douleur, le vide au cœur qui suit toujours la mort. L'impression que tout s'est effondré, tout l'univers. Papa, maman, oncle Kern... Qui encore ? Quelle est la prochaine personne que j'aimais qui mourra ? Je fis donc ce que j'avais déjà fait lors du décès de mes parents : me protéger. Je ne pleurais pas. Mémé (Éveil dans Selena Les Lunes Jumelles)
2020-10-24 20:28:05
25
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Mémé Paradoxx
N'allez pas croire que toute l'histoire est triste, hein ! 😅😅
Відповісти
2020-10-24 20:29:16
2
Інші вірші поета
Panthère Petite annonce Inlassablement Aveugle
Інші поети
kply
@kply
bandagemaniac
@bandagemaniac
GRAFO
@grafo
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5098
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4018