Colère désespérée
Je sentais la souffrance, la tristesse et le désespoir arriver sourdement. Assise, bouleversée, sur le lit, tenant encore la main d'oncle Kern, j'hurlais dans ma tête. Il était mort. Mort ! C'est bon, elle arrivait, elle était là, la douleur, le vide au cœur qui suit toujours la mort. L'impression que tout s'est effondré, tout l'univers. Papa, maman, oncle Kern... Qui encore ? Quelle est la prochaine personne que j'aimais qui mourra ? Je fis donc ce que j'avais déjà fait lors du décès de mes parents : me protéger. Je ne pleurais pas. Mémé (Éveil dans Selena Les Lunes Jumelles)
2020-10-24 20:28:05
25
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Mémé Paradoxx
N'allez pas croire que toute l'histoire est triste, hein ! 😅😅
Відповісти
2020-10-24 20:29:16
2
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
2
1975
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
84
4
8300