Colère désespérée
Je sentais la souffrance, la tristesse et le désespoir arriver sourdement. Assise, bouleversée, sur le lit, tenant encore la main d'oncle Kern, j'hurlais dans ma tête. Il était mort. Mort ! C'est bon, elle arrivait, elle était là, la douleur, le vide au cœur qui suit toujours la mort. L'impression que tout s'est effondré, tout l'univers. Papa, maman, oncle Kern... Qui encore ? Quelle est la prochaine personne que j'aimais qui mourra ? Je fis donc ce que j'avais déjà fait lors du décès de mes parents : me protéger. Je ne pleurais pas. Mémé (Éveil dans Selena Les Lunes Jumelles)
2020-10-24 20:28:05
25
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Mémé Paradoxx
N'allez pas croire que toute l'histoire est triste, hein ! 😅😅
Відповісти
2020-10-24 20:29:16
2
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2693
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3284