Trou noir
Mémé Paradoxx
Je ferme les paupières. L'obscurité envahit mes yeux, mon corps. Une douleur sidérale me traverse les tempes. J'ai chaud. Mon cou me brûle. Tout mon être s'embrase. Je me touche le front. Il est glacé. Je n'ai plus conscience, du temps qui passe, du monde qui m'entoure. J'ai du mal à respirer. Je suffoque. Trou noir. Mémé (Éveil dans Selena Les Lunes Jumelles)
2020-10-20 16:49:48
25
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Mémé Paradoxx
@lys Merci ! C'est l'éveil de Selena dans mon histoire... 😁 C'est pas très clair car c'est rempli de symboles 😅
Відповісти
2020-10-20 18:06:05
4
Klara
J'adore... Les mots sont puissants c'est vraiment beau
Відповісти
2020-11-16 12:36:50
1
Mémé Paradoxx
@Klara Merci ! (au passage ta photo de profil est magnifique)
Відповісти
2020-11-16 12:53:07
Подобається
Інші вірші поета
Sage Chêne ac Une espèce d'au revoir Fuite essoufflée
Інші поети
Kim Diamond
@DiaStf02
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12324
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3412