Loin

Mémé Paradoxx

Comme si on l'avait arraché Un morceau de mon cœur Est parti avec toi Et je me souviens, Des tes yeux De ton sourire De toi Ton absence me pèse Attendre Tant de temps ? Tant de douleur ? Aimer autant ? J'avais ce rêve d'exister À travers ces yeux Ce sourire Loin Aucun moyen Sans toi Impossible Sans larme Avant nous avions tant Partagé De moments Esprits liés Tu devinais mes paroles Tu riais et Tes yeux bleus Ouvraient un monde Un jour seulement S'est écoulé Déjà Mal de toi Te laisser partir Te dire au revoir Je ne peux L'étincelle De mon cœur A disparu Dans tes yeux Mémé à PP

2021-08-30 13:03:31

9

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Mémé Paradoxx

@Cadelle Cadelle Mercii

Відповісти

2021-09-01 16:48:33

Подобається

Mémé Paradoxx

@lys On va dire que c'est à moitié fictif, mais t'inquiète, c'est passé 🙂 merci en tout cas ❤️

Відповісти

2021-09-01 16:49:29

1

lys

@ Mémé Paradoxx d'accord...❤️

Відповісти

2021-09-02 18:03:52

1

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

74

13

5554

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4819