Panthère
Elle marche, les muscles roulant sous sa peau noire, Aux aguets, ses yeux brillent d'une lueur terrible, C'est le crépuscule, aux panthères est le pouvoir, Grondant, crocs sortis, elle se hâte lentement. Flegmatique en apparence, un prédateur Se cache derrière cette lourdeur feinte, Cruel, assoiffé, impitoyable, tueur, La mort semble se mêler à ses sombres pattes. Tant crainte tant admirée, elle rôde sans cesse, Dans la savane sur les plus hautes branches, Autour de vos fragiles cases de tresses. Dans la nuit, au-dessus des enfants elle se penche. Mémé
2020-10-18 17:14:12
26
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Titi
J'aime beaucoup ✨
Відповісти
2020-11-05 17:52:05
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2750
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2037