Apocalips
Mémé Paradoxx
Viens dans mes bras Tiens ma main Montre-moi ton visage Peux-tu entendre mon cœur ? Serre-moi bien fort Je serai avec toi Toujours Et quand les étoiles tomberont Que le soleil se lèvera Pour la dernière fois Je serai là Tu seras là Dans mes bras. Mémé
2022-11-22 16:45:34
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Mémé Paradoxx
@Perdix mercii
Відповісти
2022-11-22 17:04:28
Подобається
KAYSEE
Oww le poème est si doux
Відповісти
2022-11-23 15:24:35
1
Mémé Paradoxx
@KAYSEE ☺️
Відповісти
2022-11-23 17:16:12
1
Інші вірші поета
Échappée Histoire triste Moodlight Une espèce d'au revoir
Інші поети
Taeter Pompi
@TaeterSmile
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2971
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2456