Apocalips
Mémé Paradoxx
Viens dans mes bras Tiens ma main Montre-moi ton visage Peux-tu entendre mon cœur ? Serre-moi bien fort Je serai avec toi Toujours Et quand les étoiles tomberont Que le soleil se lèvera Pour la dernière fois Je serai là Tu seras là Dans mes bras. Mémé
2022-11-22 16:45:34
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Mémé Paradoxx
@Perdix mercii
Відповісти
2022-11-22 17:04:28
Подобається
KAYSEE
Oww le poème est si doux
Відповісти
2022-11-23 15:24:35
1
Mémé Paradoxx
@KAYSEE ☺️
Відповісти
2022-11-23 17:16:12
1
Інші вірші поета
Colère désespérée Histoire triste Une espèce d'au revoir Sage Chêne
Інші поети
Olena Кim
@lenhcikm
Mesa
@mesa
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4046
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3918