Rêve de lune
La lune coule ses rayons laiteux par la fenêtre, baignant la pièce d'une lueur irréelle. L'enfant se retourne dans le berceau, et soupire de satisfaction. La lune, interloquée, s'approche du petit et le regarde. Petite bouille aussi ronde qu'elle, teint blanc des nouveaux-nés, abandon propre à l'enfance, il la conquit. C'est décidé elle l'emporte. L'astre de la nuit déploie deux traits de lumière et le saisit délicatement contre sa face circulaire. Elle s'apprête à partir, mais le plancher sous le berceau craque soudain, dans un fracas qui lui semble épouvantable. Elle retient son souffle, de peur que le rêve ne se brise. Mais c'est trop tard, l'enfant ouvre ses yeux lourds de sommeil, et dans l'ignorante innocence juvénile, rit. Ce doux son de grelots réveille quelqu'un. Une voix rocailleuse se fait entendre, grondante, méchante. Le petit pleure. Alors la lune, essuyant une larme, s'échappe par la fenêtre, tel un voleur, abandonnant le rêve d'une nuit. Mémé
2020-10-14 20:27:10
21
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Cadelle Cadelle
C'est si beau et si triste 😦😟
Відповісти
2020-10-18 17:20:05
1
Patalif
Magnifique 😍
Відповісти
2020-11-04 16:09:33
1
Mémé Paradoxx
@Patalif @Cadelle Merciiii 😊
Відповісти
2020-11-04 16:36:43
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1242
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8542