Лицемірство

Син Шлюхи

Ваші емоції - бісовий фальш, Час перетворить усіх вас на фарш. Щáсливо жити судилося вам, Лише якщо пройдетесь по головам. Щиро боїтеся правди у лоб, Нібито куля закине у гроб. Ваші слова - зміїна отрута, Що в'яже людей, ніби жорсткії пута, І наче павук дивиться із гори Як муха розпалась на ситні харчі. Ви рвете людей і з'їдаєте душу, Залишаючи далі бродити лиш тушу, Що, з часом, може вами знов стати, Й інших осіб уже ґвалтувати. А люди і далі вірять брехні, Бажаючи знову щось здобути’. Не хочачи в злиднях щасливим сконати. Багатство і тугу в собі воз'єднати. До смерті не буду я вас поважати, Хоч будьте для мене рідною мати...

2023-06-25 21:04:06

Інші вірші поета

Я хочу! Пиши як Жадан або забудь! ******* Платівки

Інші поети

David Laurent

@ledavdebvs

Анастасія Андрійчук

@_nastia_a

آيــلــوس.

@100

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11209

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3561