Популярна пісня
Ніхуя нема рими, Русня уїбани, Гоп-гоп гопака Ми танцюємо зрання, Джайрактар пролітає, Руські СУшки збиває, Вишиванки вдягнуті Попсовий мотив, Щоб зацікавив їблана І всю авдиторію, що слухає сечу, Що ллється у вуха й виклика кровотечу, Зате твоя мама зацінить, і магазини Разів двісті нам скажуть:"Слава Україні!"– Знецінять це гасло, неначе молочку, Що стоїть в АТБ ще з нового рочку. І символи, сука, ніхто ще так знущався Над тим, над чим майстер роками старався, А якийсь віник свій гімн з гівна і палок зібрав Думав, що круто й патріотично, як же він заїбав І всі, хто на цьому між нас спекулює, Чомусь тільки зараз їх все це хвилює А хороші пісні помирають в анафемі, Чи, в кращому випадку, в зародку А автори їх, як у хорошій поемі, Не заслуговують навіть на згадку. Але настане той час, коли вагомі пісні Заграють не тільки в навушниках... а в встратому кабаку і гадюшниках
2023-06-25 21:13:31
3
0
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14323
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11472