Le bonheur
Perdix
Je me hais tellement, J'ai été bien trop loin. C'était pas très malin. Mais je pensais pourtant... Que l'on s'amusait bien. Tous les deux. Des blagues, trois fois rien. Je m'en veux. Mais pourquoi, Le fait de te perdre me fait si peur ? Qu'avec toi, Que je regrette tant mes erreurs. Je crois savoir. Ce qui perturbe mon intérieur. Tu me fais voir, Ce que je cherche : le bonheur.
2022-11-23 17:35:47
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Kotodama
J'aime beaucoup le rythme du poème :)
Відповісти
2022-11-23 19:49:12
1
KAYSEE
C'est super joli ! J'aime tellement ta manière d'écrire
Відповісти
2022-11-24 14:39:46
1
Perdix
@KAYSEE merci !
Відповісти
2022-11-24 15:08:37
Подобається
Інші вірші поета
Pense à la liberté Juste pour lui Les mêmes erreurs Les humains ne sont pas bons
Інші поети
Ally San
@allysan1210
White_Fox_
@White_Fox_
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2633
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4857