...Прокинувсь я, дивлячись по сонцю, десь під обід. Збираючи рюкзак я почув постріли. Не думавши чи це мисливці, чи бандити, я заховавсь між двома деревами які росли майже впритул один біля одного. Було чутно тупіт  коней і постріли. Я зміг їх побачити - це були три ковбої з рушницями і на конях, вони певно щось або когось шукали. Я почав задкувати назад. І вже майже відійшов від них, коли наступив на суху палку. Хрускіт палки був дуже добре чутний, аж так чутний що пішло відлуння по лісу. Оглядаючись вони побачили мене. Один з них крикнув:
- Стій паскуда бо вбє'мо! - Я не став їх слухати і побіг з такою швидкістю яку міг тільки набути. Вони були швидші. Набагато.   Під час погоні один з них встрілив в дерево. Інший теж ледь не попав в мене. І той що біг попереду, незнаю як але накинув на повній швидкості ласо мені на ногу. Я впав. Вони злізли і оточили мене, навівши на мене дула рушниць. Підійшов напевно їхній ватажок. Бо він один з них мав вишукану шкіряну ковбойську шляпу і блискучі чоботи зі зміїної шкіри. Мовив:
- Спробуй тільки вкоїти якусь дурню, падаль! - І вдарив мене прикладом рушниці, я впав без свідомості... Прийшов до тями я в якомусь будинку. Був я без свого рюкзака і зв'язаний, сидів на стулі, не міг навіть і поворухнутись. Незнаю скільки я був без тями, але я дуже хотів пити. Мене прямо мучила спрага. Побачивши що я очунняв, якийся чоловік підійшов до мене. Сплюнув, підняв голову і глянув на мене. Якесь знайоме обличчя, тоді я згадав де я його бачив - це був той самий ватажок трьох ковбоїв. Він промовив до мене з наказовую інтонацією:
- Хто ти такий? Що робив в лісі? І чому стежив за нами, а потім тікав? Відповідай, бо живим ти звідси не вийдеш. - Він приставив до моєї голови рушницю і знову крикнув - Відповідай! -
Довелось розповісти йому все. Як я пішов на копальні через фінансову нестачу нашої сім'ї, як на мене напав койот і мене врятував Джорд Хейлер, і як напали на дім Джорда і я змушений був тікати і про подальше виживання в лісі і зустріч з вами. Він вислухав мене уважно, подумав хвилини зо дві і сказав:
- Ясно... Посидиш поки тут, я розв'яжу тебе, спробуєш втікти - пристрелю. Ось тобі вода і їжа. Відпустити тебе поки що я не можу з певних причин. І доречі, я забув тобі представитись я Хью Генрі, син Джорда Генрі... Продовження в сьомій частині