I love you
(I'm going to make another part of this soon) enjoy. I love you is something more than just that To explain love you'd have to have trust If there's no trust then there's most certainly going to be a hard time loving Love isn't easy and all those cheesy movies Love is hard work, even if you're tired Love is putting them as a priority, sometimes even before yourself And it's crazy, love can hurt you; leave you guessing and questioning what's to come Love can forgive, love can resent and sin But to begin this love everyone seems to want so much, you have to love yourself first That's the hardest part; to love what you look at in the mirror To truly see your flaws before another's And to grow from there That's something that can not only help you but your soon to be love You have to believe in yourself Give yourself a chance to love itself back And, then I believe love will come easier That doesn't mean there won't be any problems, no matter what we do there will always be problems Remember that love doesn't try and change you It doesn't make you feel alone It's supposed to make you feel less alone Like this one person understands everything about you They know the flaws, you know there's And yet their still here to care To grow together is to love truly Improve yourself, know the worth you have Love unconditionally because you never know when that love is going to leave
2018-08-23 19:27:07
5
0
Схожі вірші
Всі
Шукати святе в почуттях
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4327
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
97
15
7379