На душі гріх, за вікном сніг...
Владислава Тріус
На душі гріх, За вікном сніг, Дозволь поспати скраєчку. Щоби твій сміх І сліди ніг Засіли в мені статечно. На душі імла, В голові вода, Дозволь побути хоч трошки. Щоб коли була Вже давно сіда, Пам’ятала твої зморшки. На душі грим, У легенях дим, Я лишу ту картату сорочку, Щоби запахом тим, Освятити свій дім, І ще нашу вишню в садочку.
2021-05-07 16:01:30
3
0
Інші вірші поета
Українська ніч "Бувають німби, бувають роги..." Абрикоси Човен
Інші поети
alvi
@komarik_f
Krishna
@Krishna
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4821
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4678