Вона складала білизну й ламала всі мости...
Вона складала білизну й ламала всі мости, І шла Чортзна-куди і невідомо навіщо, По собі лишала мені старі станки І голила мене, змочивши лезо в кориці. Вона шукала пригод і ховалася в каві, Все читала книжки, співала в повноголосся. Я не міг здогадатись, що буде в її уяві, А вона на мені лишала своє волосся. По ній лишалася купа прозорих склянок, А вона вже купила білет у травень на потяг. Єдине, що не лишала, так це обіцянок, А я чекав, щоб прийшла по зимовий одяг. 24. 01. 19
2021-03-08 23:04:19
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Владислава Тріус
дуже вдячна ❤️ Виправлю☺️
Відповісти
2022-01-19 00:43:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10151
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6153