Вона складала білизну й ламала всі мости...
Вона складала білизну й ламала всі мости, І шла Чортзна-куди і невідомо навіщо, По собі лишала мені старі станки І голила мене, змочивши лезо в кориці. Вона шукала пригод і ховалася в каві, Все читала книжки, співала в повноголосся. Я не міг здогадатись, що буде в її уяві, А вона на мені лишала своє волосся. По ній лишалася купа прозорих склянок, А вона вже купила білет у травень на потяг. Єдине, що не лишала, так це обіцянок, А я чекав, щоб прийшла по зимовий одяг. 24. 01. 19
2021-03-08 23:04:19
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Владислава Тріус
дуже вдячна ❤️ Виправлю☺️
Відповісти
2022-01-19 00:43:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4376
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12475