Молитва/Лови
Лови, Лови мене, Сонце власної душі. Світи моєму духу попри ночі Дивись в мої, що ждали тебе, очі Щоб я могла те світло бачить скрізь. Крізь темряву, зневіру і розлуку, Крізь холод, голод, битви й каяття, В зневірі чи зневазі до буття Світи, світи, не думавши згасати. Щоб я могла прощати й забувати. Щоб я могла прийнять і збудувать І власну долю власними руками, Дарма що важко, вміла здобувать. Світи і попри місяць перед серця, Мій дух убогий світлом оживи, І якщо раптом темрява озветься, Не дай упасти - променем злови.
2022-10-09 15:49:38
4
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3156
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1940