Молитва/Лови
Владислава Тріус
Лови, Лови мене, Сонце власної душі. Світи моєму духу попри ночі Дивись в мої, що ждали тебе, очі Щоб я могла те світло бачить скрізь. Крізь темряву, зневіру і розлуку, Крізь холод, голод, битви й каяття, В зневірі чи зневазі до буття Світи, світи, не думавши згасати. Щоб я могла прощати й забувати. Щоб я могла прийнять і збудувать І власну долю власними руками, Дарма що важко, вміла здобувать. Світи і попри місяць перед серця, Мій дух убогий світлом оживи, І якщо раптом темрява озветься, Не дай упасти - променем злови.
2022-10-09 15:49:38
4
0
Інші вірші поета
Вона йшла і губилась, падала і вставала... На душі гріх, за вікном сніг... Вона складала білизну й ламала всі мости... Чай
Інші поети
Керол
@Carol_Lane
Coffee Content
@coffeecontent
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11444
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1414