Молитва/Лови
Лови, Лови мене, Сонце власної душі. Світи моєму духу попри ночі Дивись в мої, що ждали тебе, очі Щоб я могла те світло бачить скрізь. Крізь темряву, зневіру і розлуку, Крізь холод, голод, битви й каяття, В зневірі чи зневазі до буття Світи, світи, не думавши згасати. Щоб я могла прощати й забувати. Щоб я могла прийнять і збудувать І власну долю власними руками, Дарма що важко, вміла здобувать. Світи і попри місяць перед серця, Мій дух убогий світлом оживи, І якщо раптом темрява озветься, Не дай упасти - променем злови.
2022-10-09 15:49:38
4
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5095
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3214