مؤلم
RORITA_
مؤلم! مؤلم عندما تكتشف أشياء عن أشخاص كنتم الأقرب لبعضكم البعض. عندما تُفكر قليلًا، متي أصبحنا هكذا! هل هو أختلاف الأفكار رُبما، أم وجودك كان يرتبط بوقت أو مكان ونتهى، فنتهيت أنتَ أيضاً؟ مُبهم القدر كثيرًا فهو لا يوضح الأسباب ولكن يوضح أكثر الأشياء الذي لا نريدها. وهو الألم!
2020-07-29 20:15:20
16
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
سين
تحفة 💙🌿
Відповісти
2020-07-29 20:39:39
1
Panda
جميل:(💕
Відповісти
2020-07-29 22:51:43
1
Maram Salah
ليفل العظمه عالي جامد💙💙
Відповісти
2020-08-04 07:53:24
Подобається
Інші вірші поета
نمِيل رُبما جيد! غزو
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1093
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4693