Спогади про літо
Літо - пора чудова! Пристань моя медова. Твоя колиска згадок. Наш невід'ємний спадок. Садочок наш пам'ятаєш? А я не забуду, знаєш... Дуду твою соснову Чую я знову й знову. П'ю чай, навпроти сижу, Ведем розмову живу. Впадем на траву зелену, Радість відчуєм шалену. Тепло в душі прокотилось. Сльоза по щоці покотилась. Доки серця не заснуть, Спогади наші не згаснуть...
2018-02-08 13:10:26
5
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8480
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2626