IN PERPETUUM (СОНЕТ)
Андрій Лаврик
Блаженны, кто любил и был любим. Кто ото сна мирского пробудился. Что жизнь? Она развеется как дым. И ты поймёшь, что мир тебе приснился. В груди любопытное сердце трепещет. И пусть боги судьбами в карты играют. Влюблённые чувств не меняют на вещи. И вещие сны ни на что не меняют. Смелей подчиняйтесь велению плоти! Доверьте тела солнцу страсти палящему. А что вам терять, если вы не живёте? Ну, то есть не любите по-настоящему. Душа – пустыня. Только море слёз солёных. Господь простит влюблённых и приговорённых.
2023-01-19 09:24:51
2
0
Інші вірші поета
Цель Чувство. Шесть букв. По вертикали. ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА Камень
Інші поети
Dilekata
@DiLeKata
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11497
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3861